Які на смак пряники з глазур’ю знають всі – солодкі, пахнуть медом і ще чимось неймовірно знайомим і апетитним. Мені завжди здавалося, що зробити їх будинку неможливо. Насправді цей вид випічки споконвічно російська, а значить, напевно повинен бути і спосіб приготування в домашніх умовах.
Я довго шукала справжній рецепт, тобто такий, який буде нагадувати про дитинство. І мені пощастило! В гостях у подружки з’ясувалося, що бабуся – справжня майстриня пряникового справи. Вона-то і поділилася докладним рецептом домашніх пряників з цукрово-білкової глазур’ю.
Уже після першого разу я зрозуміла – це воно! Смачні, як і ті, які були в дитинстві, а які ароматні! Головне – строго дотримуватися рецептури, так як «правильні» пряники зробити дійсно не так вже й просто.
Складові:
- цукор – 370 г
- вода – 100 мл
- кориця мелена – 0,5 ч.л.
- імбир мелений – 0,5 ч.л.
- мускатний горіх – 0,5 ч.л.
- коріандр – 0,25 ч.л.
- перець духмяний – 0,25 ч.л.
- перець чорний – 0,25 ч.л.
- борошно пшеничне – 450 г
- сода – 0,25 ч.л.
- розпушувач – 1 ч.л.
- лимонна кислота – 0,25 ч.л.
- масло вершкове – 50 г
- куряче яйце – 1шт.
глазур:
- білок від курячого яйця – 1шт.
- цукрова пудра – 50 г
- вода – 1ст.л.
- сік лимона – 0,5 ч.л.
Як приготувати:
В чистий і сухий сотейник або звичайну сковороду з високими бортиками відміряє 20 г цукру (1 ст.л. з невеликою гіркою). Ставимо ємність на середній вогонь і озброюємось дерев’яною лопаткою.
Підсмажуємо цукор, постійно перемішуючи, – нам потрібно, щоб він повністю розплавився і придбав коричнево-золотистий відтінок. Вогонь виключаємо.
В цей час кип’ятимо воду. Окріп вливаємо до підготовленого цукру і заважаємо до тих пір, поки все не розчинитися. Наступний етап вимагає граничної уважності.
У сироп додаємо цукор, що залишився, а також всі спеції. На маленькому вогні, не перестаючи помішувати, прогріваємо суміш до повного розчинення всіх солодких кристалів. Ні в якому разі не кип’ятимо!
Вимикаємо вогонь і прямо в сковороду з гарячим сиропом всипаємо 180 г борошна (стільки вміщається в звичайному гранований склянці).
Беремо в руки віночок і з його допомогою перемішуємо масу до однорідності. Після чого відставляємо в сторону – вона повинна охолонути до 40-45 градусів. Тобто до температури, коли руці буде комфортно.
В цей час просіюємо решту борошна, додаємо до неї розпушувач, соду і лимонну кислоту. Всі ці інгредієнти ретельно перемішуємо.
У суху суміш додаємо тепле рідке тісто, яйце і попередньо розтоплене вершкове масло. Можна окремо змішати яйце, масло і масу зі сковороди, а вже потім ввести муку з рештою компонентів.
Тепер вимішуємо тісто для майбутніх пряників. Воно повинно бути щільним, еластичним, з блискучою поверхнею. Зробити це відразу не вийде – треба буде докласти зусиль.
Деко вистилає пергаментом. З тіста формуємо однакові за розміром невеликі кульки (50-70 г) і укладаємо на лист, намагаючись щоб між ними була відстань хоча б 3-4 см.
На випікання пряників піде 15-20 хвилин. Духовка повинна бути розігріта до 210-220 градусів. Довше тримати не варто, інакше можна пересушити. Коли на зубочистці не залишається вологих слідів – дістаємо деко, щоб випічка охолола.
У цей час можна зайнятися глазур’ю. Добре охолоджений білок курячого яйця збиваємо до міцної піни, додаємо лимонний сік і продовжуємо працювати віночком, по чуть-чуть підсипаючи цукрову пудру. В кінці вливаємо воду і перемішуємо акуратно ложкою – цукрова глазур з білком готова! Про всяк випадок дам посилання на рецепт шоколадної глазурі – http://na-vilke.ru/shokoladnaya-glazur.html.
Остигнули пряники викладаємо на решітку і щедро змащуємо цукрово-білковою масою. Тепер потрібно набратися терпіння – все повинно підсохнути.- Готову випічку з пряним ароматом подають і до чаю, і до посиденьок за чашкою кави. Ну а якщо хочеться на кілька секунд повернутися в дитинство, то налийте стакан теплого молока, візьміть 2 пряничка і насолоджуйтеся!
А чи знаєте ви?
- Взагалі, прабатьком пряників був «медовий хліб», який з’явився в 9 столітті на Русі. Його готували з меду, житнього борошна і ягідного соку. Згодом стали додавати всякі ароматні трави, а в 12 столітті – заморські спеції. Ось через прянощів медовий хліб і придбав назву, яке знайоме сьогодні кожному.